Європейський EDDIE: від наукового проєкту Horizon Europe до ідеї EDDIE UA
Зміст статті / On this page (9)
- Питання, з якого почалася європейська історія
- Що таке European Distributed Data Infrastructure for Energy
- Три складники європейської архітектури
- Чому це саме «простір даних», а не ще одна централізована база
- Чому ми використовуємо назву EDDIE UA
- Чим українська ініціатива відрізняється від європейської
- Як це виглядало б для українського підприємства
- Що саме ми беремо з досвіду ЄС, а що ще потрібно довести
- Де дізнатися більше
Питання, з якого почалася європейська історія
Уявімо невелику компанію, яка розробила якісний сервіс енергетичної ефективності. Сервіс збирає показники електроспоживання, знаходить непотрібні піки, порівнює навантаження з погодою і дозволяє клієнту обрати вигідніший режим роботи обладнання. У власній країні компанія вже підключилася до місцевої системи обміну даними. Тепер вона хоче запропонувати послугу сусідній державі ЄС. На перший погляд, завдання просте: користувач має право надати доступ до своїх вимірювань, а сервісу потрібні лише ці вимірювання.
Але на практиці виникає нова інтеграція. В іншій країні – інші процедури підтвердження особи, інший порядок дозволів, структура довідкових даних точки обліку, назви повідомлень, час видачі валідованої історії, формат часових міток, інформаційні системи та обов'язки учасників. Наступна країна – ще один набір правил. Таким чином витрати на кожне нове підключення можуть з'їдати економіку сервісу ще до того, як він знайшов своїх перших клієнтів.
Саме цю суперечність між юридичним правом споживача на доступ до даних і практичною фрагментацією інформаційних систем досліджував європейський EDDIE. Його вихідна ідея полягала не в заміні всіх національних систем єдиною великою базою, а в тому, щоб над ними можна було побудувати сумісний рівень взаємодії.
Що таке European Distributed Data Infrastructure for Energy
Повна назва EDDIE – European Distributed Data Infrastructure for Energy, тобто «Європейська розподілена інфраструктура енергетичних даних». Це дослідницько-інноваційний проєкт програми Європейського Союзу Horizon Europe, грантова угода № 101069510. За офіційними даними CORDIS, проєкт розпочався 1 січня 2023 року і завершився 30 червня 2026 року; загальна вартість становила 8 900 168,77 євро, внесок ЄС – 7 989 333,01 євро. Статус у реєстрі CORDIS – завершений проєкт, а не державний орган чи нормативно визначений європейський адміністратор даних.
У матеріалах CORDIS описано міжнародний консорціум із наукових установ, інженерних та програмних компаній, організацій обміну даними й постачальників енергетичних послуг. Такий склад показує суть роботи: задача не зводиться до програмування API. Потрібно поєднати правові ролі, технічні контракти, очікування споживачів, національні практики та бізнес-модель сервісів.
Офіційні першоджерела: профіль проєкту в CORDIS, періодична звітність CORDIS, сайт європейського проєкту та відкрита документація архітектури.
Три складники європейської архітектури
EDDIE Framework – єдиний спосіб звернення до різних джерел
Європейська концепція передбачає спільний технічний інтерфейс, через який уповноважена енергосервісна компанія працює з національними або регіональними інформаційними інфраструктурами. За ним приховані окремі регіональні адаптери. Коли змінюється національна процедура, команда адаптера оновлює свою реалізацію, а клієнтський сервіс зберігає відносно стабільний контракт.
Це не означає, що EDDIE автоматично отримує всі дані кожного громадянина ЄС. Національні системи, правові підстави, перевірка дозволів, категорії доступної інформації й технічні обмеження залишаються важливими. Ідеться про уніфікацію обміну, а не про скасування правил окремої держави. Документація прямо розглядає EDDIE Framework як інтерфейс для запитів дозволу та отримання даних від різних регіональних систем.
Наприклад, один сервіс аналізу споживання може використовувати однакову бізнес-логіку для клієнтів у різних юрисдикціях, але конкретний регіональний адаптер виконує властиві відповідній країні кроки. Це зменшує кількість спеціалізованих інтеграцій, які потрібно підтримувати всередині кожної сервісної компанії.
Першоджерело: EDDIE Framework – архітектура.
AIIDA – інший тип даних, безпосередньо на стороні споживача
Друга важлива частина – Administrative Interface for In-house Data Access (AIIDA). Її призначення – дозволити клієнту керувати передаванням даних зі свого лічильника та інших локальних джерел, які можуть працювати з малою затримкою. Ідеться, наприклад, про інформаційний потік із розумного лічильника, додаткового засобу вимірювання або локальної системи домашньої автоматизації.
Чому не можна обмежитися історією від оператора комерційного обліку? Для аналізу місячного рахунку достатньо валідованих історичних показників. Для оперативної реакції електробойлера, зарядної станції чи локальної енергетичної системи потрібна набагато свіжіша телеметрія. Але швидкі локальні дані можуть бути попередніми, невалідованими й не мати статусу офіційного вимірювання для розрахунків. Тому два контури не треба змішувати.
В європейській архітектурі AIIDA працює з джерелами на об'єкті, передає інформацію до погоджених сервісів і передбачає керування зв'язками й дозволами. Для України це особливо цікаво у зв'язку з розвитком BESS, СЕС та керованих навантажень. Проте AIIDA – не Wesfin Edge, а функціональна ідея спорідненого класу. EDDIE UA не заявляє права на європейську технологію або її товарний знак.
Першоджерело: AIIDA – архітектура.
Data Services Marketplace – як знайти корисну послугу
Третій складник – майданчик пошуку енергосервісів. Технічний доступ до вимірювань сам по собі не є кінцевою цінністю. Споживачеві потрібна послуга: знайти надмірне споживання, змоделювати економіку батареї, керувати заряджанням автомобіля, оцінити вуглецевий слід або приєднатися до гнучкого попиту. Сервісній компанії, зі свого боку, потрібен зрозумілий спосіб пояснити пропозицію та запитати необхідні права.
У європейському проєкті Data Services Marketplace відповідає саме за цю взаємодію. Але наявність такого компонента не означає, що всі перелічені послуги вже працюють для всіх споживачів ЄС: конкретні можливості залежать від операційного впровадження, джерел даних і доступної регіональної інтеграції.
Першоджерело: огляд програмної архітектури EDDIE.
Чому це саме «простір даних», а не ще одна централізована база
Є різниця між фразами «усі дані зберігаються в одній центральній системі» та «різні системи можуть безпечно обмінюватися інформацією за узгодженими правилами». Перша описує певну модель фізичного зберігання. Друга – рівень інтероперабельності, прав, процесів, ідентичностей та довіри, який не обов'язково вимагає перенесення всіх первинних записів до однієї організації.
Тому EDDIE не є простим аргументом на користь максимальної децентралізації за будь-яку ціну. Деякі функції мають лишатися централізованими, особливо якщо цього вимагає закон. Натомість процедурний і технічний інтерфейс може бути уніфікованим. Це принципово відрізняється від тези «приватні оператори тепер можуть самі визначати офіційні показники споживання».
Чому ми використовуємо назву EDDIE UA
В українському дослідженні назва EDDIE UA – свідоме посилання на тематику європейського EDDIE. Спільною є постановка проблеми: забезпечити законний, технологічно сумісний, зрозумілий і економічно доцільний обмін енергетичними даними, щоб незалежні сервіси могли конкурувати на рівних умовах. Суфікс UA позначає українську юрисдикцію, українську структуру ринку й необхідність знайти власний, законний шлях реалізації цих принципів.
Ми не стверджуємо, що створили українську філію, отримали франшизу, стали частиною Horizon Europe чи уповноважені виступати від імені європейського проєкту. Не стверджуємо також, що європейський EDDIE замовив або фінансує наші дослідження. Назва позначає спорідненість ідей, а не встановлену організаційну спадкоємність.
У назві є й практичне запитання: чи можемо ми юридично безпечно використовувати співзвучне позначення в публічному продукті? Окремо перевіряються права на назву, логотип, ризик сплутування, можливі ліцензії та необхідність комунікації з правовласниками. Доки така перевірка не завершена, використання назви не можна описувати як погоджене європейським консорціумом. Ми маємо бути готові до уточнення бренду, якщо юридична оцінка цього вимагатиме.
Чим українська ініціатива відрізняється від європейської
Європейський EDDIE досліджував сумісність різних національних енергетичних інформаційних систем ЄС. EDDIE UA зосереджений на конкретному українському правовому полі: адміністратор комерційного обліку (АКО), НЕК «Укренерго» та DataHub, площадки й точки комерційного обліку (ТКО), EIC, оператори систем розподілу, постачальники послуг комерційного обліку (ППКО), незалежні агрегатори та сторони, відповідальні за баланс (СВБ).
Наша гіпотеза – зберегти один законний офіційний контур обліку, але дослідити можливість стандартного доступу через взаємосумісні технічні послуги, за умови законності. При цьому централізований відкритий API із належною відмовостійкістю є рівноправною альтернативою. Це не про зміну юридичного АКО за допомогою DNS, а про окрему перевірку маршрутизації доступу й відповідальності за конкретні записи.
Європейські компоненти не можна просто скопіювати й оголосити відповідними українському законодавству. Потрібні юридична карта ролей, договори, належні права на дані, контроль і відповідальність, технічні адаптери та прозора економіка.
Як це виглядало б для українського підприємства
Уявімо виробника харчової продукції з холодильним обладнанням, сонячною станцією та майбутньою батареєю. Він знає свій код ЄДРПОУ та EIC, але цих двох ідентифікаторів недостатньо для законного відкриття історії комерційного обліку. Система повинна підтвердити представника й право на конкретну ТКО, визначити правову підставу, обсяг історичних вимірювань, отримувача та строк.
Після цього підприємство обирає незалежну енергосервісну компанію. Та отримує дозволені історичні дані з версією й якістю, проводить ретроспективний аналіз і показує, чи можна змістити роботу холодильників, перенести заряджання чи обґрунтувати встановлення УЗЕ. Споживач має бачити доступи й відповідний журнал там, де це передбачає чинний режим. Якщо він припиняє відносини з отримувачем, право на нові запити за відповідною підставою має належно припинятися.
Локальний Wesfin Edge або інший контролер може паралельно збирати секундну телеметрію від обладнання й дотримуватися власного захисту. Але він не отримує право змінити офіційні розрахункові показники, а DataHub не перетворюється на канал диспетчерського керування інвертором. Це дві різні категорії систем.
Що саме ми беремо з досвіду ЄС, а що ще потрібно довести
Із європейського досвіду ми беремо принципи функціонального поділу ролей, потребу в сумісних адаптерах, обґрунтоване керування дозволами, розділення історичних та близьких до реального часу даних і можливість будувати нові сервіси поверх доступної інформації. Як орієнтири використовуємо Директиву (ЄС) 2019/944 та Регламент (ЄС) 2023/1162. Їх не слід автоматично оголошувати актами прямої дії для України – потрібний аналіз національного законодавства та зобов'язань за Енергетичним Співтовариством.
Нам ще належить довести законну модель незалежних постачальників доступу, реальну недискримінацію під час підключення, стійкість до аварій, технічну безпеку, відтворюваність даних і порівняльну економіку. Синтетична демонстрація з трьома процесами не дорівнює національній федерації, а зелений тест GitHub – юридичній акредитації.

