Чернетка · дослідження

Досвід країн ЄС і Норвегії: як споживачі та треті сторони отримують доступ до даних обліку

Зміст статті / On this page (10)
  1. Навіщо Україні дивитися на сусідів
  2. Фінляндія: центральний Datahub і окремий сервіс дозволів
  3. Данія: DataHub, Eloverblik і довіреність споживача
  4. Норвегія: Elhub і роль «третьої сторони»
  5. Естонія: Estfeed як платформа обміну на основі згоди
  6. Польща: CSIRE і портал «Moje IRE»
  7. Німеччина: кілька операторів обліку і захищений шлюз
  8. Порівняння в одній таблиці
  9. Що з цього випливає для EDDIE UA
  10. Першоджерела

Навіщо Україні дивитися на сусідів

Директива (ЄС) 2019/944 вимагає, щоб споживач мав доступ до своїх даних обліку і міг передати їх обраній стороні, а Імплементаційний регламент (ЄС) 2023/1162 описує еталонні процедури такого доступу. Але регламент не вимагає однієї технічної моделі. Кожна держава обирає власну: центральний DataHub, кілька операторів обліку зі стандартизованим обміном або окрему платформу обміну поверх наявних систем.

Для EDDIE UA важливо не скопіювати чужу систему, а побачити, які рішення вже пройшли перевірку практикою. Нижче шість прикладів. Ми свідомо показуємо різні моделі, бо в Україні також є власний статутний АКО, ППКО та ОСР, і будь-яка пропозиція має працювати з цією структурою, а не замість неї.

Важливе застереження: не всі ці країни мають федеративну архітектуру. Більшість має центральний DataHub з окремим сервісом дозволів. EDDIE UA бере з їхнього досвіду окремі уроки (про дозволи, ідентифікацію, стандарти обміну), а не стверджує, що будь-яка з цих систем тотожна нашій пропозиції.

Фінляндія: центральний Datahub і окремий сервіс дозволів

Фінський Datahub почав роботу 21 лютого 2022 року. Його оператор – Fingrid Datahub Oy, дочірня компанія системного оператора Fingrid. Datahub централізував дані про клієнтів і споживання приблизно для 3,8 мільйона точок обліку, які раніше зберігалися в окремих системах компаній. Обов'язок постачальників і ОСР користуватися Datahub встановлено змінами до Закону про ринок електроенергії 2019 року (Fingrid, 2022).

Для доступу третіх сторін працює окремий сервіс авторизації. Споживач у ньому надає, змінює або припиняє дозвіл компанії, а також може прийняти запит, який надіслала сама компанія. Дозволи мають типи за метою: запит пропозиції, порівняння договорів, енергетична звітність, відповідальність за баланс тощо. Представників компаній перевіряють через державні реєстри та сервіс повноважень Suomi.fi (Fingrid, сервіс авторизації).

Урок для України: дозвіл має конкретну мету й тип, а не загальне «дати доступ до всього». Це збігається з нашою пропозицією обмежувати дозвіл метою, періодом і переліком точок.

Данія: DataHub, Eloverblik і довіреність споживача

Данський DataHub веде Energinet. За публічною презентацією Energinet, DataHub з'явився у 2013 році, а оптова модель ринку – у 2016 році (Energinet, 2024). Доступ до даних для споживачів і третіх сторін надає портал і API Eloverblik.

Модель доступу третьої сторони побудована як електронна довіреність. Третя сторона спочатку реєструється в Energinet і погоджує умови доступу. Потім споживач сам надає довіреність, підписуючи її державною електронною ідентифікацією. Довіреність діє з моменту підтвердження і стосується конкретних точок обліку та конкретного періоду. Після цього третя сторона через API бачить довіреності, точки обліку, основні дані, тарифи й часові ряди (Energinet, технічний опис API; умови доступу третіх сторін).

Урок для України: окремо реєструється третя сторона, окремо підтверджує волю споживач, і доступ прив'язаний до точки й періоду. Сам ідентифікатор точки не дає права на дані.

Норвегія: Elhub і роль «третьої сторони»

Норвегія не є членом ЄС, але входить до Європейського економічного простору, і її досвід часто наводять поруч із північними DataHub. Elhub запрацював 18 лютого 2019 року. Elhub AS – повністю дочірня компанія системного оператора Statnett і працює за ліцензією регулятора NVE. На момент запуску в Elhub було близько 3,25 мільйона точок обліку, з них понад 3 мільйони – з розумними лічильниками (Elhub, 2019).

В Elhub є окрема ринкова роль «третя сторона», яка отримує дані обліку та основні дані від імені кінцевого споживача. Доступ надається після згоди споживача, а для учасників ринку діє один стандартизований цифровий інтерфейс (Elhub, 2021).

Урок для України: третя сторона може бути формально визначеною роллю з власними правилами, а не «гостем» у системі постачальника.

Естонія: Estfeed як платформа обміну на основі згоди

Естонський системний оператор Elering розвиває платформу обміну даними Estfeed. Технологічний партнер Cybernetica побудував її на децентралізованій архітектурі обміну X-Road, разом із системою керування згодами та порталом клієнта (Cybernetica). За оглядом Bankwatch, споживач вирішує, які постачальники послуг отримують його дані, а дані про споживання передаються з 15-хвилинним циклом з квітня 2025 року (Bankwatch, 2025).

Обидва джерела вторинні (кейс розробника і блог громадської організації), тому дати й показники варто звіряти з офіційними матеріалами Elering перед використанням у регуляторних документах.

Урок для України: обмін даними і керування згодою можна будувати як окремий шар над наявними системами обліку. Це найближчий до EDDIE UA приклад за логікою, хоча не за юридичною моделлю.

Польща: CSIRE і портал «Moje IRE»

У Польщі Центральна система інформації ринку енергії (CSIRE) запрацювала 1 липня 2025 року. Її оператор – Оператор інформації ринку енергії (OIRE), функції якого виконує системний оператор PSE на підставі змін до Закону про енергетику 2021 року. Учасники ринку приєднувалися поетапно, а останній обов'язковий строк для тих, хто не приєднався раніше, був визначений на 19 жовтня 2026 року (PSE, OIRE; REO, 2025). Чи завершилося приєднання вчасно, ми не перевірили.

Споживачі мають безкоштовний доступ до своїх даних через портал «Moje IRE» і можуть уповноважити обрану сторону, наприклад для отримання пропозицій. Інформацію про потенційного клієнта можна отримати лише за його згодою. Професійні учасники працюють через окремий портал і B2B-інтерфейс (Gramwzielone, 2025).

Урок для України: запуск центральної системи займає роки і потребує поетапного переходу ринку. Пропозиція EDDIE UA має бути сумісною з будь-яким майбутнім рішенням щодо DataHub, а не конкурувати з ним.

Німеччина: кілька операторів обліку і захищений шлюз

Німеччина не має одного центрального DataHub для даних обліку. Облік виконує «базовий» оператор точки обліку, але споживач може обрати конкурентного оператора. Розумні вимірювальні системи поступово стають обов'язковими: наприклад, для споживання понад 6 000 кВт·год на рік, для керованих пристроїв на кшталт теплових насосів чи зарядних станцій і для генерації понад 7 кВт (Bundesnetzagentur).

Центральний елемент – шлюз розумного лічильника (Smart Meter Gateway) з сертифікацією BSI, федерального відомства з інформаційної безпеки. Шлюз захищено від кібератак, а адміністратор шлюзу повинен мати чинний сертифікат BSI (BSI). Правова основа – Закон про експлуатацію точок обліку (MsbG).

Урок для України: розподілена модель можлива, але вона тримається на суворих стандартах безпеки й сертифікації кожного учасника. Це підтверджує нашу позицію: федерація без спільних стандартів і контролю допуску небезпечна.

Порівняння в одній таблиці

  • Фінляндія: центральний Datahub (з 2022), оператор Fingrid Datahub Oy. Третя сторона отримує доступ через окремий сервіс авторизації з типами дозволів.
  • Данія: центральний DataHub і портал Eloverblik, оператор Energinet. Третя сторона реєструється, а споживач надає електронну довіреність.
  • Норвегія: центральний Elhub (з 2019), оператор Elhub AS у складі Statnett. Ринкова роль «третя сторона» отримує дані після згоди споживача.
  • Естонія: платформа обміну Estfeed, оператор Elering. Доступ визначає система керування згодою споживача.
  • Польща: центральна система CSIRE (з 2025), оператор OIRE у PSE. Споживач уповноважує сторону через портал «Moje IRE».
  • Німеччина: кілька операторів точок обліку без одного центрального DataHub. Безпеку забезпечують сертифіковані шлюзи та стандартизована ринкова комунікація.

Що з цього випливає для EDDIE UA

Приклади різні, але в наведених джерелах повторюються кілька рис. У Фінляндії, Данії, Норвегії, Естонії та Польщі доступ третьої сторони залежить від згоди чи уповноваження споживача, а не від знання номера точки. Фінляндія розрізняє дозволи за метою, а Данія прив'язує довіреність до конкретних точок і періоду; для інших країн ми такої деталізації в джерелах не знайшли. Фінляндія й Данія перевіряють або реєструють третю сторону. Німеччина показує інший підхід: безпека спирається на сертифіковані шлюзи та адміністраторів. EDDIE UA пропонує поєднати ці елементи; це наша пропозиція, а не перевірене спільне європейське правило.

Ці принципи закладено в пропозицію щодо архітектуру та управління EDDIE UA. Правову основу в Україні розглянуто в розділах регулювання України і право ЄС. Значення термінів пояснено в глосарії.

Першоджерела

НАСТУПНИЙ РОЗДІЛ

← На головну